Уроки християнської етики

Актуальні питання викладання християнської етики в школах України

Жуковський Василь Миколайович,
доктор педагогічних наук,
професор Національного університету
“Острозька академія”

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ ВИСТУПУ

ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ У ШКОЛАХ ЗАХОДУ

Західна Європа і США – притягальні території для українців
Україна прагне інтегруватися до Європи
Європа і США накопичили значний досвід духовно-морального виховання

Тут слід зазначити, що ставлення зарубіжних освітян до ролі релігії та релігійного виховання з точки його зору впровадження в програму загальноосвітньої державної школи не є однозначним у різних країнах Європи.

Аналіз духовно-морального виховання дає нам підстави зробити цілу низку висновків:

У цивілізованому суспільстві вихованням молоді займаються чотири інституції

  • Сім’я
  • Школа
  • Громада
  • Церква

♦ У школах більшості розвинених європейських держав релігійне виховання безперервно відбувається впродовж багатьох століть.
♦ Різні історико-політичні обставини в окремих країнах Європи спричинили різні підходи до релігійної освіти в школі.
♦ Сьогодні предмет, який призначений для релігійної освіти, має різні назви у різних країнах:

  • релігія (Бельгія, Греція, Іспанія, Фінляндія),
  • навчання християнської моралі (Данія),
  • основи релігії (Австрія, Норвегія, Нідерланди),
  • релігійне навчання (Швеція, Ісландія),
  • релігійне виховання (Португалія, Великобританія, Німеччина),
  • релігія та етика (Люксембург,
  • релігійні рухи (Нідерланди, середня школа).

Характер ставлення освітян до Європи до релігійної освіти в різних країнах можна визначити як:

- пізнавально-енциклопедичний (Нідерланди, Австрія, Швеція, Норвегія);
- пізнавально-активний (Португалія, Великобританія, Німеччина, Ірландія, Данія);
- ігноруючий, або нейтральний (Болгарія, Словенія, Румунія, Швейцарія, Франція).

Перші два підходи характерні для більшості економічно розвинутих європейських країн,

останній – країнам постсоціалістичного табору і деяким розвиненим країнам.

Вчителі дисциплін релігійного спрямування –

  • фахівці з історії,
  • соціальних предметів,
  • громадянської освіти.

Мета релігійної освіти –

  • ознайомити школярів з історією релігії як суспільного феномена,
  • з різними релігіями у світі,
  • історією та розвитком релігійних конфесій власної країни,
  • роллю релігії в житті суспільства й людини.

Зміст і обсяг релігійної освіти в країнах Європи залежить від підтримки церкви державою

Великобританія – обов’язкове щоденне богослужіння для всіх школярів крім тих випадків, коли батьки проти.

Іспанія – знання про релігійні вірування католицького спрямування.

Ісландія – вивчення історії різних релігій.

Франція, Бельгія, Швейцарія – державна школа офіційно відокремлена від релігії.

Проте компонент історія релігій у європейській культурі знайшов належне відображення в змісті предметів гуманітарного циклу.

У країнах Східної Європи релігійне виховання подекуди тільки починають впроваджувати, інтегруючи його в інші дисципліни.

Словеніярелігія вивчається в рамках суспільного предмета “Етика та суспільство”

Польща – у початкових школах релігійне виховання впроваджується тільки за бажанням батьків та їхньою згодою.
У старших класах середніх шкіл релігія викладається не тільки за бажанням батьків, а й самих учнів після досягнення повноліття.

Хорватія – до 1995 року предмет про релігійні знання посів місце серед факультативних предметів поряд з етикою.
З 1995-1996 рр., цей предмет було замінено етикою.

США. Яскравим прикладом еволюції у вихованні молоді на християнських цінностях є Сполучені Штати Америки.
3 ХУІІ століття і до 1960-х років ХХ століття виховання молоді у цій країні ґрунтувалось на християнських моральних цінностях, яке супроводжувалось молитвою та читанням Біблії.

Проте з 1962-1963 рр. під впливом нових суспільних тенденцій в країні молитва в школі та читання Біблії було визнано Верховним судом США неконституційним.

Гарячі дискусії в американській школі точилися навколо молитви, яка складалася з двадцяти двох слів.

У цій невеликій молитві говорилось:

Всемогутній Господь, ми визнаємо нашу залежність від Тебе і просимо Твого благословення на нас, наших батьків і нашу державу”.

І ця молитва була заборонена в школі.

Одним з наслідків подібних заборон у США, ста ріст аморальної поведінки серед молоді і населення в цілому.

США стали світовим лідером у самих незавидних сферах, а саме:

  • за кількістю тяжких злочинів;
  • за кількістю розлучень,
  • за підлітковою вагітністю;
  • за кількістю добровільних абортів;
  • за числом випадків СНІДу;
  • за рівнем нелегального вживання наркотиків;
  • на першому місці у Західному світі за кількістю неписьменних.

Крім державних шкіл у європейських країнах та США релігія викладається

  • у приватних школах
  • у недільних школах, при церквах та монастирях, у приватних школах, при різноманітних релігійних організаціях.

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ В ШКОЛАХ УКРАЇНИ

Для України духовно-моральне виховання сьогодні актуальне, як ніколи раніше

Духовно-моральна криза

Сім’я. Сьогодні виховне значення сім’ї як традиційного осередку духовно-морального виховання, особистого захисту та добробуту дітей різко зменшується.

  • Неповна,
  • розкидана по світах,
  • зайнята виживанням,
  • під впливом алкоголю і наркотиків,
  • некомпетентна у вихованні дітей

Школа. У сучасній педагогічній науці майже не обґрунтовуються шляхи виховання в кожної особистості уміння протистояти злу, аморальності.

  • Похитнувся престиж учительської професії
  • відсутня ефективна виховна концепція, спрямована на духовно-моральне виховання молоді.

Це приводить до того, що для 75% сучасних середніх навчальних закладів, за оцінкою фахівців, характерний низький рівень моральних орієнтацій.

Церква. Незважаючи на зростаючу роль церкви, її вплив на виховання особистості ще недостатній.

Церква

  • розділена,
  • знекровлена братовбивчою боротьбою,
  • втратила місіонерські традиції
  • виховні та освітні традиції

Руйнівний вплив телебачення. Небаченого досі руйнівного характеру для людської психіки набрало телебачення, комп’ютерні ігри та Інтернет.

Збільшення числа носіїв шкідливих звичок. У зв’язку з вищесказаним, катастрофічними темпами зростає кількість молодих людей, що здійснюють аморальні вчинки і мають шкідливі звички, які сприяють руйнуванню їх здоров’я та здоров’я оточуючих.

За результатами соціологічного дослідження Інституту соціальних досліджень НаУ “Острозька академія” :

Були зроблені висновки, що серед молоді

  • поширюються настрої невпевненості в майбутньому,
  • зростають настрої агресивного характеру,
  • збіль­шується вживання тютюну, алкоголю та наркотиків.

72,8% опитаних батьків стурбовані збільшенням агресивності суджень, демонстративно-девіантної поведінки у школярів.

Опитані зазначили, що серед молоді:

  • Збільшилося вживання тютюну - 78,9%;
  • Зросло вживання алкоголю - 83,3%;
  • Збільшилося вживання наркотичних речовин - 77,2%.

Таким чином, потрібна досить наполеглива робота щодо створення умов для зняття соціально-психологічного на­пруження у молодіжному середовищі.

Все більше педагогів та батьків звертаються до християнських моральних цінностей.

Так, наприклад, опитані батьки вважають, що вивчення предмета "Християнська етика" дозволить дітям вивчати та засвоювати морально-етичні цінності більш глибоко та ефективніше.

  • Справа вивчення християнської етики дуже корисна, її потрібно поглиблювати - 74,6%;
  • Потрібно вивчати думку батьків щодо їхньої згоди , у вивченні дітьми християнської етики у школі - 13,2%;
  • Вважають, що це робити поки що недоцільно - 2,6%;
  • Не можуть сказати однозначно - 6,1%.

Батьки-респонденти вважають, що вивчення дітьми предмету "Християнська етика" дозволить:

  • Прилучитися дітям до загальнолюдських цінностей – 59,6%
  • Дозволить дітям прилучитися до книги Життя – Біблії - 34,2%
  • Знання християнської етики дітьми - справа нагальна
  • у формуванні національної свідомості особистості - 14,9%
  • Вивчення християнської етики - марна справа сьогодні - І,7 %

Виходячи зі світового досвіду перед Україною відкривається декілька шляхів використання потенціалу релігії:

  1. Навчання основ різних релігій (релігієзнавство) в державній школі, що передбачає розширення світогляду.
  2. Навчання релігії окремої конфесії, що неможливо в сучасній державній школі.
  3. І третій шлях, по якому пішло ряд областей – навчання основ християнської етики.
  4. Вивчення основ християнської культури.

ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ В ШКОЛАХ УКРАЇНИ

З початку 1990 рр. західні області України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська) розпочали викладання християнської етики.

Пізніше приєдналися Рівненська, Одеська області, м. Київ

Сьогодні християнська етика під різними назвами викладається у всіх областях України

  • Як факультатив
  • Як гурток

На Рівненщині також накопичено унікальний досвід викладання цього християнської етики у багатоконфесійному середовищі.

Стихійно християнська етика викладається на Рівненщині з початку 1990 рр., з 1998 року його навчання здійснюється експериментально в окремих школах,

а з 2000 року у відповідності з рішенням обласної Ради “Про викладання християнської етики в загальноосвітніх школах Рівненщини” викладання цього предмету розширене.

Запорукою успішного викладання християнської етики в школах Рівненщини є порозуміння і співпраця між

  • сім’єю
  • владою
  • церквою
  • школою.

В області створюється система викладання християнської етики.

Важливим осередком викладання християнської етики є Національний університет “Острозька академія”, де проведено

11 Міжнародних конференцій “Виховання молоді на християнських моральних цінностях у процесі духовного відродження України”;

  • за участю 2000 науковців;
  • виголошено 700 наукових доповідей;
  • видруковано декілька томів наукових записок.

Центр релігієзнавства та гуманітарний факультет при Національному Університеті “Острозька академія” готують викладачів з християнської етики.

Вчителі, які залучаються до викладання мають середню, вищу та педагогічну освіту.

Створено посібники для викладання християнської етики.

В частині районів працюють методичні об’єднання вчителів християнської етики.

В ряді шкіл обладнано кабінети християнської етики.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФКТИВНОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

РЕЗУЛЬТАТИ

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ “ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА” В ШКОЛАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Організатори дослідження:
Кафедра релігієзнавства Національного університету "Острозька академія".

Мета дослідження: вивчити ставлення адміністрації шкіл, батьків, учнів загальноосвітніх шкіл Рівненської області до факультативного вивчення предмета "Християнська етика". Розкрити проблеми викладання християнської етики.

Дослідження здійснювали: вчителі християнської етики.

Учасники дослідження: 56 загальноосвітніх шкіл Рівненської області

Конфесійність шкіл і класів. На запитання про конфесійну характеристику класу відповідь давали вчителі 41 школи Рівненської області.

Підрахунок та узагальнення отриманих результатів показали, що

  • близько 80% батьків учнів Рівненських шкіл належать до православної конфесії, майже
  • 19% батьків школярів ходять до протестантських церков (баптисти, п’ятидесятники) і
  • 1% школярів є дітьми батьків-католиків та ін.

Водночас у процесі дослідження було зауважено

 

  • амплітуда міжконфесійних відмінностей у класах Рівненщини є досить широкою.
  • в окремих з них всі діти належать до православної конфесії, в інших - протестанти і православні складають по 50%.
  • Спостерігалися й інші конфесійні співвідношення.
  • Вчителі відзначають, що серед учнів є незначний відсоток індиферентних до релігії.
  • Вчителі християнської етики стверджують, що багатоконфесійність не тільки не перешкоджає вивченню “Християнської етики”, а навпаки, збагачує цей процес і допомагає дітям стати дружнішими.
  • Вчителі підкреслюють ефективну співпрацю та взаєморозуміння з дітьми з протестантських родин, з римо-католиками, які проходять курс катехізації у недільних школах, що допомагає у вивченні предмету “Християнська етика”.
  • В цілому на уроках “Християнської етики” існує взаєморозуміння і співпраця.

Ставлення шкільної адміністрації до християнської етики. На це запитання відповідали педагоги з 56 шкіл області.

На думку опитаних, позитивне ставлення до предмету “Християнська етика” спостерігається у 71% керівників освітніх установ Рівненщини.

  • У цих школах адміністрація виявила великий інтерес до викладання “Християнської етики”.
  • Керівники зазначених шкіл вважають, що предмет є необхідним та важливим не лише для молодших, але й для старших класів.
  • Дирекція цих шкіл сприяє у підготовці вчителів з “Християнської етики”, сприяє у фінансуванні їх навчання, виділяє години для викладання, допомагає у забезпеченні методичною літературою, ілюстраціями, касетами, з інтересом відвідує уроки християнської етики.

У 9% директорів шкіл відзначається негативне ставлення до предмету “Християнська етика”.

Керівники цих шкіл відмовилися ввести предмет “Християнської етики” у школі, не бажають сприяти у підготовці вчителів “Християнської етики”.

Нейтральну позицію щодо до предмету “Християнська етика” займає майже п’ята частина директорів шкіл.
Вони не заперечують проти викладання “Християнської етики” в школі, але і не роблять ніяких практичних зусиль, щоб такий предмет викладався.

Ефективність викладання християнської етики. У процесі опитування ми просили вчителів поділитися спостереженнями щодо ефективності викладання предмету “Християнська етика”.

Свій досвід описали вчителі з 38 шкіл Рівненської області.

  • Всі опитані вважають, що предмет “Християнська етика” володіє великим виховним потенціалом і має стати обов’язковим для вивчення в школах.
  • Вже після перших проведених уроків було помітно, що учням подобається новий предмет і всі вони з великою радістю його відвідують.
  • Всі без винятку вчителі християнської етики вважають, що предмет “Християнська етика” закладає у душах дітей зерна доброти, виховуючи їх на християнських цінностях.
  • Уроки “Християнської етики”, на думку вчителів, мають носити не факультативний, а обов’язковий характер і проводитися для всіх учнів школи – від 1 по 11 класи.
  • Частина педагогів переконана, що викладання “Християнської етики” можна розпочинати вже з середнього дошкільного віку.
  • Разом з тим, у частини вчителів відчувається нестача професійних знань і вмінь, а це є однією з причин, що підготовка до уроку “Християнської етики” займає у них багато часу і сил.

Враження учнів від викладання християнської етики. Про враження учнів від викладання предмету “Християнська етика” повідомили вчителі з 38 шкіл Рівненської області.

Отримані дані засвідчили, що

  • понад 90% учнів зацікавлені і задоволені предметом “Християнська етика”.
  • Решта опитаних ще остаточно не визначилися у своєму ставленні до предмету.

Багато учнів вважають предмет “Християнська етика” своїм улюбленим і відносять його до числа найважливіших дисциплін шкільного циклу.

Учням подобається, що предмет “Християнська етика”

  • дає можливість їм позбавитись багатьох негативних рис характеру,
  • покращити взаємини з ровесниками, друзями, батьками та вчителями. дає можливість обговорювати життєві проблеми, відкривати Бога, здійснювати свою поведінку у світлі Божих заповідей,
  • учні з нетерпінням чекають уроку “Християнської етики” і з задоволенням працюють на ньому.

Ставлення батьків до предмета християнська етика.
Інформацію з цього питання ми отримали від вчителів 42 шкіл області.

 

  • Більшість батьків позитивно відреагували на появу предмету “Християнська етика” у школі.
  • Частина з них разом з дітьми відвідували перші уроки з християнської етики у школі, допомагають школярам виконувати домашні завдання.
  • Разом з тим, батьки схвально ставляться до предмету “Християнська етика” у тому випадку, коли навчання не носить конфесійний характер. Поряд з інтересом до християнської етики,
  • близько 5% батьків байдуже ставляться до того, що їх діти вивчають цей предмет.
  • Незначна частина батьків (два випадки) заборонили дітям відвідувати уроки з “Християнської етики”, боячись, щоб на уроках не відбувалося насадження вчення якоїсь окремої конфесії.

Проблеми і викладанні християнської етики. Основними проблемами, які, на думку вчителів 42 шкіл області, впливають на ефективність предмету “Християнська етика” є:

  • гостра потреба в навчально-методичній літературі (про це заявило 45% опитаних); потреба в наочності й ілюстраціях - (зазначили 36% респондентів);
  • частина дітей не мають текстів Біблії та Євангелії.
  • Важливою, на думку вчителів, є необхідність вдосконалити навчальну програму для перших - одинадцятих класів, враховуючи конфесійну різноманітність класів, та
  • виділити більше годин на уроки з “Християнської етики”, адже сьогодні цей предмет викладається раз на тиждень.

ВІДГУКИ УЧНІВ ЗОШ 19 М. РІВНОГО ПРО ВИВЧЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

"У нашому житті є багато невідомого. Я не думала, що на всі питання можна знайти відповідь у Біблії".
Катя Сичик, 10-А

"Ми з дівчатами дуже чекаємо, коли наступить вівторок, бо у вівторок є урок християнської етики. Мені дуже приємно говорити про Бога".
Христина Стрижалко, 7-А

"Після цих уроків у класі між нами панує спокійна обстановка, приємно спілкуватися з однокласниками, вчителями".
Аліна Буденкова, 10-А

"Цей предмет лише один раз в тиждень! Дуже шкода! З кожним днем починаю розуміти велич Творця".
Ольга Райнюк, 10-А

"Після уроків християнської етики я виходжу щаслива, добра, весела. Мої стосунки з людьми поліпшились.... Навіть вчитися стала краще. З нас виростуть чудові люди, якщо збільшиться кількість уроків" .
Катерина Дорожкіна, 10-А

"Це найулюбленіший і найцікавіший предмет. На цей предмет іду із задоволенням. Коли не знаю, як поступити, то згадую урок, намагаюсь зробити так, як написано в Біблії. Мені хочеться робити людям лише добро. Позитивно впливає на навчання".
Ірина Кіріша, 8-А

"Завдяки цьому предмету ми можемо вибрати правильну подальшу дорогу". Яків Бойко, 10-А

"Я бажаю, щоб всі діти звертались до Божого слова. Якщо буде цей предмет по всій країні, то діти стануть більш порядними..."
Юрій Беліченко, 10-А

01.11.2009