Батьківські збори онлайн - це реалії воєнного часу...
Але головне не формат, головне - тема і зміст!


Пан Олександр поділився своїми роздумами над Словом Божим, педагогічними рекомендаціями та лайфхаками зі свого батьківського досвіду.
Пряма мова.



Про патріотичне виховання


1) Важливе? Чи християни є поза політикою? Чи не суперечить це тому, що Бог любить всі нації? Патріотизм як любов до ближнього. Патріотизм не лише проти чогось, а передусім - за щось... Бог визначив території проживання (приходьки). Жити в Україні та кохати Росію - наче подружня зрада. Патріотизм - від "патер" (батько), повага до родинної/ історичної спадщини... Ми не обирали, де та від кого народитися... Чесність та здорова критика країни/ уряду - ок...


2) Спотворення ідеї - шароварщина (але вишиванка - це теж важливо), ненависть та брутальність - матюки? / висміювання інших народів (російський патріотизм формувався на анекдотах про чукчів, негрів, грузинів, хохлів), ідеалізація українців (корупція, колаборанти, зрадники - теж є). Патріотизм - не лише для тих, хто в Україні... Не тільки моє місто, а вся Україна...


3) Приклад батьків - слова та вчинки. Ми виховуємо переважно тоді, коли навіть не замислюємось про це (Ліна Костенко: "я знаю свій народ, кляну його пороки, але за нього Господа молю")


4) Розмови з дітьми (про минуле, про війну, про майбутнє, про почуття, про військових, про навчання). Вивчення мови ("правильні щелепи" в Іспанії, Франції, Англії, Польщі, Німеччині) та її застосування.


5) Виховання поваги до символів та традицій (гімн, прапор, герб, участь в жалобі по загиблих воїнах) та подяки (до героїв, до волонтерів, до енергетиків, до Бога)


6) Читання книжок (в тому числі Біблії), перегляд фільмів, слухання пісень. Вивчення історії (+ та -).


7) Креативність (складання оповідань, віршів, волонтерство, донати на ЗСУ, турбота про ближніх)


А як виховуєте маленьких громадян України?